1. Словник української мови у 20 томах

вікновина

ВІКНО́ВИНА, и, ж., діал.

Чисте місце на зарослому озері чи болоті; чистоводдя.

Колись чиста, в ситних вільшинових гущаках вікновина, наче коростява шкіра старої кобили, взялась рудими плямами, чорно-бурими плішинами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікновина — -и, ж., діал. Чисте місце на зарослому озері чи болоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вікновина — Вікновина, -ни ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у. Словник української мови Грінченка