вікно

ВІКНО́, а, с.

1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона і т. ін.), куди вставлена рама з шибками.

Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (І. Нечуй-Левицький);

Вставлено у вікна другі рами. Вата і калина поміж рам (М. Рильський);

В автобусному вікні іноді промайне знайоме нам обличчя: літньої жінки, яка видавала одяг на атомній, машиніста “чортового колеса”, бабусі, яка сиділа в човні (В. Яворівський);

Підвівши очі з-понад книжки, побачиш світ барвистим сном, і думка, вирвавшися нишком, мов нетля, б'ється у вікно (Б.-І. Антонич);

// Шибка.

Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах .. і в Любитові багацько вікон повибивав (Леся Українка);

// Підвіконня.

У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі (Л. Глібов);

// перен. Не зайняте чим-небудь, вільне від чогось місце.

Я тим часом .. на самій середині стіни заходився прошолопувати пробне “вікно” завбільшки з долоню (Р. Федорів);

Техніка генерування міліметрових хвиль дуже складна. Отже, в електромагнітному потоці, який досягає поверхні Землі, в цьому діапазоні утворилося вікно (з наук.-попул. літ.);

// перен. Джерело чого-небудь, шлях, відкритий для доступу когось, чогось.

У XVI ст. відомі були перемиська, дрогобицька і долинська солеварні – “жупи”, “бані”, які мали по декілька вікон, джерел, криниць, з яких .. видобували сільну ропу (з наук. літ.).

2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині і т. ін.

Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно (В. Собко);

За рівнем відходів можна слідкувати через прозоре вікно агрегата на передній стінці корпусу (з наук.-техн. літ.).

3. Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті.

[Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно (Леся Українка);

Населяють червоночереві джерелянки водойми, а також болота, де вони мешкають у вікнах (з наук. літ.).

4. інформ. Частина екрана комп'ютерного дисплея або телевізора, з яким програма формування зображення працює як з окремим екраном.

Функції індексації та перегляду, а також багато інших функцій роботи з лексикографічною базою даних можуть бути викликані через пункти меню та діалогові вікна клієнтської програми (з наук. літ.);

З погляду інтерфейсу вікно розбите на дві частини: статичну та динамічну (з наук. літ.);

Розташувавши вікна каскадом або згорнувши, ви можете повернути їх на попередні місця, клацнувши правою кнопкою миші по панелі завдань (з навч. літ.);

Активувати головне вікно програми.

5. перен. Можливість доступу до чогось, раніше недосяжного.

Навчальний проект відкриває для учнів вікно у світ математики (із журн.).

6. перен., розм. Місце вільного, безперешкодного переходу (переїзду) через кордон.

Поки що не відомо, через яке вікно на кордоні переправляли до Польщі дискові пили (з газ.);

Прикордонники за хабарі виділяли вікна на кордоні для переправлення нелегалів (з газ.).

7. перен., розм. Перерва в чому-небудь, проміжок.

У червні в професора буде невелике вікно між відрядженнями і прийманням іспитів (з Інтернету);

// Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками.

Ще недавно тут у школі Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в “вікна” йшло... (С. Олійник);

// розм., рідко. Сонячні дні, які дозволяють провести ранні сільськогосподарські роботи у південних регіонах.

У лютневі вікна провели першу оранку (з газ.).

(1) Венеціа́нське (венеці́йське) вікно́ – широке, закруглене зверху вікно, що складається із звичайного вікна посередині й по піввікна з боків.

Я знов заблукав у затишну У-ську вулицю з одним освітленим до пізньої ночі венеціанським вікном (О. Кобилянська);

В розчинене венеціанське вікно гуртожитку вривається сонце (І. Микитенко);

Полковник підвівся, тепер його голову й плечі обливали потоки світла, які лилися у двоє венеційських вікон з лівого боку (Ю. Мушкетик);

(2) Вікно́ (вітри́на) сати́ри – встановлений на видному місці спеціальний стенд, на якому вивішені плакати з карикатурами на конкретних осіб – порушників громадського порядку.

По той бік стежки, якраз проти Марини, була вітрина комсомольської сатири з смішними карикатурами та віршиками (Л. Дмитерко);

Вичавлять тебе, а тоді ще й у вікно сатири, усім на посміх, Гуляйгубою продражнять (О. Гончар);

(3) Напі́льне (запі́льне) вікно́ – вікно у давній селянській хаті, розміщене в стіні, до якої примикає піч і піл.

В напільне вікно почало видніти (С. Васильченко);

Ліворуч, коло напільного вікна, стоїть пишне ліжко (М. Стельмах);

Як тільки сонце кидає в запільне вікно свої ласкаві промінчики, – я беру невеличке барильце з водою і приєднуюсь до косарів (М. Олійник);

(4) Слухове́ вікно́ (віко́нце) – вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища.

Чотирикутник слухового віконця вабить срібним місячним сяйвом (З. Тулуб);

На горищі було темно, тільки крізь слухові вікна примітно пробивалося сіре небо (В. Кучер);

Горище тонуло в синюватому холодному мороку. З круглого слухового віконця відкривався неосяжний обшир – гребля (С. Голованівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікно — вікно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вікно — (у формі дуги) арка; (скло) шибка, шиба; (між лекціями) ШК. вільна година; ТЕХ. отвір; віконечко, віконце, д. вікнина. Словник синонімів Караванського
  3. вікно — -а, с. 1》 Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня. 2》 Просвіт у чому-небудь. 3》 Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вікно — вікно́ 1. вікно ◊ високі ві́кна вул. лікарня (ст) ◊ виставо́ве вікно́ → виставовий ◊ колядува́ти попід ві́кна → колядувати 2. шк., студ. вільний урок, заняття (м, ср, ст)||скочок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вікно — Вікно псує три речі: сірник, сіль і гарну жінку. Сірник від сонця згорить, сіль звітріє, а жінка, яка заглядає все в вікно, недогляне своїх обов'язків. Де багато вікон, там не конче видно правду. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. вікно — А, с., студ., викл. Велика перерва в розкладі, зумовлена відсутністю заняття. Під час «вікон» він практично не вилазив із комп'ютера, хіба що інколи приходив посидіти під Полом Макартні (Л. Дереш). Після перерви у нього «вікно», і він піде до Держислави Черевухи дивитися на Ренуара (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  7. вікно — (-а) с. 1. студ., шк., викл. Велика перерва в заняттях, коли відміняється або не передбачена розкладом певна лекція, урок. <...> під час "вікон" він практично не вилазив із комп'ютера <...> (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 396. 2. мн. вікна. Те саме, що вінда. Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
  8. вікно — аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний). ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. Фразеологічний словник української мови
  9. вікно — ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Словник синонімів української мови
  10. вікно — Вікно́, -на́, -ну́, на -кні́; ві́кна, ві́кон. Дво́є ві́кон і дві вікні́ або два вікна́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вікно — ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Н.-Лев., II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами. Словник української мови в 11 томах
  12. вікно — рос. окно частина екрана дисплея, з якою програма або користувач працює як з окремим екраном. Одночасно можна створити кілька вікон. Процес отримання фрагмента зображення або файлу у вікні називається кадруванням. Eкономічна енциклопедія
  13. вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення — прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
  14. вікно — Вікно, -на с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = вікнина 2. ум. віконце, віконечко. Словник української мови Грінченка