вікно

Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення — прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна, серед них найвідоміші:

~-абажур

а) переважно підвальне, з сильно нахиленими всередину кімнати перемичкою і підвіконником, завдяки яким відбивається світло.

б) Із прикріпленим до стіни кожухом (часто дощаним), над яким з приміщення можна побачити лише смугу неба. Характерне для тюремних камер.

~ "берлінське" — з трьох стулок, вживалося для освітлення приміщень, що знаходяться в перетині двох корпусів.

~ "бичаче око" — овальної форми, знаходиться над дверима або в покрівлі даху таким чином, що видно більшу частину овалу (докл. див. окулус).

~ біфорнедокл. див. біфорій.

~ брамантове — аркове в прямокутному обрамленні, яке завершено сандриком. Проріз фланкується пілястрами, на які спирається архівольт; в антревольтах влаштовуються розетки. Форма і облямування розроблені італійським зодчим Д. Браманте.

~ венеціанське — виконане з двох частин, яке в Пізнє Середньовіччя і епоху Ренесансу було поширеним у забудові Венеції. Два однакових аркових прорізи розділялись колонкою і об'єднувались загальною аркою з круглим отвором у тимпані. Іноді архівольти двох аркових прорізів, які спирались на колонки, завершувались неповним антаблементом з трикутним фронтоном. Прикрашене різьбленням, інкрустацією, виконане з кольорового мармуру і скла венеціанське вікно у порівнянні з біфорієм мало пишний, нарядний вигляд.

~ верхнє — вузьке горизонтальне, розташоване вгорі у дерев'яній стіні курної хати або чорної варниці та призначене для виходу диму.

~ випускне (вивідне) — виступає на горищі з обсягу покрівлі разом з боковими стінками.

~ віяльне — завершене низкою піваркових елементів.

~ волокове — вирубане у двох суміжних колодах (половина у верхній і половина у нижній) дерев'яної будівлі, горизонтальне за формою. Його раму при потребі засовують по горизонталі з боку приміщення тесовою засувкою ("заволікають", звідсіля й відповідна назва).

~ дифорнедокл. див. дифорій.

~ другого світла — влаштоване для освітлення темного приміщення через вікно зі світлої кімнати, галереї, лоджії.

~ італійське — узагальнене визначення вікна, яке складається із вищої середньої частини аркової форми і двох бокових (порівн. палладіанське вікно, серліана).

~ катомадодокл. див. катомадо.

~ колесодокл. див. колесо.

~ красне — заввишки не менше трьох діаметрів колод у дерев'яному будинку з заскленою рамою, облямованою лутками.

~ Кричевського — вікно, фланковане колонками, які підтримують п'яти верхньої трапеції. Розроблене українським зодчим В. Кричевським.

~ лежаче — витягнуте по горизонталі.

~ "летуча миша" — дахове вікно, верхню частину якого виконано у вигляді плавного пологого вигину.

~ ліхтарем — висунуте разом з підвіконною частиною за межі чільної стіни і сперте на кронштейни, яке має додаткове засклення боків.

~ луткове — те саме, що і ~ красне.

~ мезонінне — розташоване над основним рядом у великих залах для кращого освітлення.

~ односхиле — випускне з прямокутною чільною поверхнею.

~ палладіанське — складається із середнього аркового і двох бічних прямокутних прорізів, розділених колонами або пілястрами, які начебто підтримують архівольт. Розроблено італійським зодчим А. Палладіо.

~ подвійне — об'єднання в одну композицію 2-х прорізів, докл. див. дифорій, біфорій.

~ потрійне — об'єднання в одну композицію трьох прямокутних, аркових або іншої форми прорізів; порівн. трифолій2, трифорій1.

~ "риб'ячий хвіст" — кругле вікно, оформлене у формі риб'ячого хвоста.

~ розадокл. див. роза.

~ Сансовіно — аркове вікно, обрамоване канелірованими тричетвертними колонами іонічного ордера, що підтримують імпости архівольта. Розроблене італійським зодчим Я. Сансовіно.

~ сегментоподібне — у вигляді частини круга, сегмента.

~ серліанадокл. див. серліана.

~ сліпе — неглибока ніша, схожа на сусідні вікна (докл. див. бленда).

~ слухове — вікно для провітрювання і освітлення горища.

~ термальне — сегментоподібне вікно, розділене двома вертикальними імпостами на три частини майже рівної ширини. Назва походить від прорізів, якими освітлювалися давньоримські терми.

~ флорентійське — поділене середньою колонкою, на які вгорі спираються півциркульні арки.

~ фронтонне — випускне з двосхилим покриттям на окремих кроквах.

~ хрестоцвіт — кругле вікно з чотирма внутрішніми напівкруглими частинами.

~ чотирилисник — кругле вікно з чотирма внутрішніми стрілчастими частинами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікно — (у формі дуги) арка; (скло) шибка, шиба; (між лекціями) ШК. вільна година; ТЕХ. отвір; віконечко, віконце, д. вікнина. Словник синонімів Караванського
  2. вікно — -а, с. 1》 Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. || Шибки. || Підвіконня. 2》 Просвіт у чому-небудь. 3》 Отвір певного призначення у споруді, агрегаті, машині. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вікно — аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний). ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. Фразеологічний словник української мови
  4. вікно — Вікно, -на с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = вікнина 2. ум. віконце, віконечко. Словник української мови Грінченка
  5. вікно — Вікно псує три речі: сірник, сіль і гарну жінку. Сірник від сонця згорить, сіль звітріє, а жінка, яка заглядає все в вікно, недогляне своїх обов'язків. Де багато вікон, там не конче видно правду. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. вікно — вікно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  7. вікно — А, с., студ., викл. Велика перерва в розкладі, зумовлена відсутністю заняття. Під час «вікон» він практично не вилазив із комп'ютера, хіба що інколи приходив посидіти під Полом Макартні (Л. Дереш). Після перерви у нього «вікно», і він піде до Держислави Черевухи дивитися на Ренуара (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  8. вікно — ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Словник синонімів української мови
  9. вікно — ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона і т. ін.), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (І. Нечуй-Левицький); Вставлено у вікна другі рами. Вата і калина поміж рам (М. Словник української мови у 20 томах
  10. вікно — Вікно́, -на́, -ну́, на -кні́; ві́кна, ві́кон. Дво́є ві́кон і дві вікні́ або два вікна́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вікно — вікно́ 1. вікно ◊ високі ві́кна вул. лікарня (ст) ◊ виставо́ве вікно́ → виставовий ◊ колядува́ти попід ві́кна → колядувати 2. шк., студ. вільний урок, заняття (м, ср, ст)||скочок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  12. вікно — (-а) с. 1. студ., шк., викл. Велика перерва в заняттях, коли відміняється або не передбачена розкладом певна лекція, урок. <...> під час "вікон" він практично не вилазив із комп'ютера <...> (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 396. 2. мн. вікна. Те саме, що вінда. Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
  13. вікно — ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Н.-Лев., II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами. Словник української мови в 11 томах
  14. вікно — рос. окно частина екрана дисплея, з якою програма або користувач працює як з окремим екраном. Одночасно можна створити кілька вікон. Процес отримання фрагмента зображення або файлу у вікні називається кадруванням. Eкономічна енциклопедія