колесо

Кругле вікно на фасаді середньовічного католицького храму. Відтворювало стародавній язичеський атрибут течії часу, де спиці являлись сонячними променями. В деяких соборах рама К. зображала хрест — символ християнства. Спочатку виконувалось без рами, згодом остання отримала простий рисунок у вигляді радіальних і фігурних спиць колеса. Пізніше його рама виявилась ще більш складною, вікно отримало назву роза.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колесо — КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Словник синонімів української мови
  2. колесо — КО́ЛЕСО, а, с. 1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310)... Словник української мови в 11 томах
  3. колесо — (воза) коло; (у машині під пас) шків; (водяного рушія) турбіна; (подій) калейдоскоп, круговерть, каруселя, карусель, коловерть; коліща|тко|. Словник синонімів Караванського
  4. колесо — Колеса в повнім бігу не спиниш і не повернеш у другий бік. Говориться про велику розпочату справу, яку тяжко зупинити і переробляти. Скрипливе колесо довше ходить. Довго живе той, хто жаліється на своє здоров'я. Так його треба, як п’ятого колеса у возі. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. колесо — (-а) с. мн. колеса, -іс. 1. мол. Автомашина. З "колесами" проблеми не постало. У 18-річного Віталія є швидкісний автомобіль "Ауді" (СМ, 14.07.2000). Словник жарґонної лексики української мови
  6. колесо — колесо : ◊ як п'яте колесо до фі́ри про щось непотрібне, зайве (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. колесо — вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Фразеологічний словник української мови
  8. колесо — КО́ЛЕСО, а, с. 1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху автомобілеві, возові та іншим засобам пересування. Заклацали .. Словник української мови у 20 томах
  9. колесо — ко́лесо іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ко́леса Орфографічний словник української мови
  10. колесо — -а, с. 1》 Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Чортове колесо — споруда для розваги... Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. колесо — Ко́лесо, -са, -су; коле́са, колі́с, коле́сами і колі́сьми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)