колесо

КО́ЛЕСО, а, с.

1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування.

Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310);

Одноманітно постукують колеса вагона (Шовк., Інженери, 1948, 125);

— Мотоцикл на те й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати.. Це ж просто здорово: кермо та два колеса, а само їде, не їде — летить! (Гончар, Тронка, 1963, 99);

*У порівн. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах (Вовчок, І, 1955, 75).

Ї́здити на коле́сах — їздити возом, бричкою тощо (на відміну від їзди на санях).

— Погода у нас.. весняна. Ані крихти снігу, їздять на колесах (Коцюб., III, 1956, 180);

Чо́ртове ко́лесо — споруда для розваги, що має форму кола й обертається вертикально з прикріпленими перпендикулярно до нього кабінами для сидіння.

Всі знали, що то Уралов поніс прогуляти, розважити доньку, ..і він шкодував, що на полігоні немає якого-небудь чортового колеса та каруселі (Гончар, Тронка, 1963, 301).

◊ Вставля́ти (ста́вити і т. ін.) па́лиці (па́лицю і т. ін.) в коле́са (в ко́лесо) кому — перешкоджати, заважати кому-небудь у чомусь.

Тільки той, хто вставляє нам палиці в колеса, зазнає нашого гніву, нашої кари (Літ. газ., І.VІІІ 1961, 1);

— Всякі тобі… палицю в колесо вставляють, заважають (Речм., Весн. грози, 1961, 161);

Деся́та спи́ця в ко́лесі — той, хто відіграє незначну роль у чомусь.

— Ти мусиш зараз же розповісти, хто він і звідки. Щоб я був спокійний за тебе, за Павла і за себе, хоч я тут, правда, десята спиця в колесі (Добр., Тече річка..,1961, 147);

На коле́сах бу́ти (перебува́ти і т. ін.) перебувати в дорозі, їздити з одного місця в інше.

Невтомний і допитливий розвідник нового [фотокореспондент] Микола Козловський майже постійно перебуває на колесах. Сьогодні.. на рудному кар’єрі, завтра — Кременчуцьке море (Літ. Укр., 29.VІ 1962, 1);

Не оста́ння спи́ця в ко́лесі — який відіграє певну роль у розв’язанні якоїсь справи, займає певне становище в суспільстві.

Незабаром старий письмоводитель умер, а Шовкуна посадили на його місце. Став він не остання спиця в колесі (Мирний, І, 1949, 372);

Огляда́тися (позира́ти і т. ін.) на за́дні коле́са — діяти обережно.

[Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на задні колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (К.-Карий, II, 1960, 224);

П’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі) — який є зайвим, непотрібним (про людину).

Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом у возі (Фр., V, 1951, 284);

— Хіба я не знаю, що ти любив Романа,— вже з серцем промовила Зося.— Потрібний він мені, як п’яте колесо до воза (Стельмах, І, 1962, 279).

2. у знач. присл. ко́лесом. По колу.

Закрутилося, заходило колесом все кругом мене… (Мирний, І, 1954, 94).

◊ Думки́ ко́лесом закрути́лися (заходи́ли і т. ін.) — переплуталися думки, зникла ясність у думках.

Думки колесом заходили, серце затріпалося, мала обізватися з жартом до його [парубка], та так засоромилась, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Мирний, І, 1954, 77);

У грудях щось стиснуло, в голові закрутились думки колесом, колесом.., (Коцюб., І, 1955, 124);

Іти́ (піти́) ко́лесом — про зміну подій у певній послідовності.

— Ще батько мій.. перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (Головко, II, 1957, 499).

3. Деталь машини, механізму чи пристрою у вигляді кола для передачі або регулювання руху.

Колеса в млині крутились, вода шуміла (Н.-Лев., II, 1956, 348);

Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він.. пустить в рух колеса, паси машини і людську силу (Коцюб., II, 1955, 36);

В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (Стельмах, І, 1962, 113);

Зубчасте колесо.

∆ Водоналивне́ ко́лесо див. водоналивни́й;

Махове́ ко́лесо див. махови́й.

∆ Ли́ти во́ду на чиє ко́лесо див. ли́ти. перев. чого, перен. Про зміну життєвих подій, фактів і т. ін.

Зрана до ночі гуде колесо темних турбот (Зеров, Вибр., 1966, 113);

— Як добре, ..що вони [артисти] не потрапили під жорстоке колесо війни, що вони живі і здорові (Рибак, Час.., 1960, 344);

Коли ж настав час сівби, Іван Юхимович спершу розгубився. Колесо закрутилося так швидко, без будь-яких зусиль з його боку, що він у перші дні відчував себе зайвим (Руд., Остання шабля, 1959, 364).

◊ Зупини́ти (поверну́ти наза́д і т. ін.) ко́лесо істо́рії — зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.

— Немає в світі сили, яка б могла зупинити колесо історії (Рад. Укр., 31 .VIII. 1962, 2);

Ко́лесо ща́стя (форту́ни), заст. — про мінливість (зрадливість) долі.

Киселевський не діждався вже тієї хвилини, коли колесо щастя мало обернутись корисно для нього (Фр., VI, 1951, 237);

Крути́тися як (на́че, мов і т. ін.) [та] бі́лка (бі́лочка) в ко́лесі див. крути́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колесо — ко́лесо іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ко́леса Орфографічний словник української мови
  2. колесо — (воза) коло; (у машині під пас) шків; (водяного рушія) турбіна; (подій) калейдоскоп, круговерть, каруселя, карусель, коловерть; коліща|тко|. Словник синонімів Караванського
  3. колесо — -а, с. 1》 Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Чортове колесо — споруда для розваги... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колесо — КО́ЛЕСО, а, с. 1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху автомобілеві, возові та іншим засобам пересування. Заклацали .. Словник української мови у 20 томах
  5. колесо — колесо : ◊ як п'яте колесо до фі́ри про щось непотрібне, зайве (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. колесо — Колеса в повнім бігу не спиниш і не повернеш у другий бік. Говориться про велику розпочату справу, яку тяжко зупинити і переробляти. Скрипливе колесо довше ходить. Довго живе той, хто жаліється на своє здоров'я. Так його треба, як п’ятого колеса у возі. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. колесо — (-а) с. мн. колеса, -іс. 1. мол. Автомашина. З "колесами" проблеми не постало. У 18-річного Віталія є швидкісний автомобіль "Ауді" (СМ, 14.07.2000). Словник жарґонної лексики української мови
  8. колесо — вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Фразеологічний словник української мови
  9. колесо — КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Словник синонімів української мови
  10. колесо — Ко́лесо, -са, -су; коле́са, колі́с, коле́сами і колі́сьми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. колесо — Кругле вікно на фасаді середньовічного католицького храму. Відтворювало стародавній язичеський атрибут течії часу, де спиці являлись сонячними променями. В деяких соборах рама К. зображала хрест — символ християнства. Архітектура і монументальне мистецтво