колесо

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він (Перегуда) накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик).

деся́та спи́ця в ко́лесі. Той, хто відіграє незначну роль у чомусь. — Ти мусиш зараз же розповісти, хто він і звідки. Щоб я був спокійний за тебе, за Павла і за себе, хоч я тут, правда, десята спиця в колесі (С. Добровольський).

думки́ ко́лесом заходи́ли (закрути́лися) (в голові́) чиїй, у кого і без додатка. Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення. Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Панас Мирний). думки́ хо́дором заходи́ли чиї. Чіпка стояв, як зачумлений .. Думки його ходором заходили (Панас Мирний). пішла́ хо́дором ду́мка за ду́мкою. Максимові хотілося самому битись, рубатись… З ким же його?.. Де його?.. Пішла ходором думка за думкою (Панас Мирний). ду́ми ко́лесом закрути́лися в голові́. Думи колесом закрутилися в голові Романовій, він почув, що ним починає тіпати пропасниця (М. Коцюбинський).

закрути́лося ко́лесо. Розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.). — Іди у кам’яницю і нехай сюди зараз же прийде Катря, а Охрім у корчму нехай піде. Сурина підвівся. Капуста простягнув йому руку і теж встав.— Закрутилося колесо,— тихо мовив він (Н. Рибак).

іти́ / піти́ ко́лесом. Різко і швидко змінюватися. — Ще батько мій .. перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (А. Головко); (Риндя:) А я не знаю, Антоне Тимофійовичу, як без вас на світі жити буду. (Кряж:) Так, як і жив .. (Риндя:) Не до сміху мені. Вся моя біографія може зараз колесом піти... (М. Зарудний).

крути́тися як (мов, на́че і т. ін.) бі́лка в ко́лесі. Бути весь час заклопотаним; мати багато роботи, турбот і т. ін. — Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров’я (В. Москалець).

на коле́сах. 1. зі сл. бу́ти, перебува́ти, жи́ти і т. ін. У дорозі, в переїздах з одного місця на інше. Полк Самієва .. робив по півсотні й більше кілометрів на добу,— жоден боєць не відставав. Всі підрозділи були на колесах (О. Гончар); Микола Козловський (фотокореспондент) майже постійно перебуває “на колесах” (З газети). 2. Який характеризується постійними переїздами з одного місця мешкання на інше; мандрівний. — Звикла вже, Василинко, до життя на колесах (О. Гончар).

не оста́ння спи́ця в ко́лесі. Той, хто відіграє певну роль у чомусь, займає певне становище. Став він (Шавкун) не остання спиця в колесі .. Де взялася в людей шана і повага до його (нього)! (Панас Мирний); І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі (О. Гончар); Товкучка був не останньою спицею в колесі: усі справи йшли через його руки (З журналу).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші (учні), яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко). 2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. (Русаловський:) Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

підсу́нути го́лову під ко́лесо. Завдавати собі якогось лиха, нещастя. (Бебех:) Не бійсь: Гаркуша не який-небудь дурень — голову під колесо не підсуне (О. Стороженко).

поверну́лося ко́лесо істо́рії, книжн. Сталися зміни в чому-небудь. (Назар Петрович:) Що зробиш? Повернулося колесо історії. Так що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).

п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі, бі́ля во́за і т. ін.), ірон. Зайвий, непотрібний. Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом до воза (І. Франко); З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п’яте колесо у возі (Ю. Збанацький); — Та я п’яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) ко́лесо без бу́кші, діал., з дієсл. Безупинно, безперервно. — От ґава стара (жінка) розмололась мов колесо без букші (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон., зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрібний; зовсім не (потрібний). — Потрібний він мені як п’яте колесо до воза (М. Стельмах); Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п’яте колесо до воза (О. Іваненко); — А може буду так потрібна як п’яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький).