біфорій

(лат. — двобічний)

Велике вікно, розділене колоною або пілястрою на дві частини, які отримували аркові завершення і вгорі об'єднувалися аркою з широким архівольтом. В люнеті великої арки нерідко влаштовувалося кругле віконце, розетка. Б. широко вживався у середньовічній архітектурі Західної Європи (порівн. вікно венеціанське).