віконцята

ВІКОНЦЯ́ТА, я́т, мн.

Маленькі віконця (у 1 знач.).

До улиці виходило двоє віконцят, котрі ледве трохи глипіли над землею (І. Франко);

Через малі віконцята .. доходило сюди мало світла (А. Чайковський);

Тому й хатинка в нього ось така, тому і долівка земляна, і віконцята маленькі (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me