віконцята
ВІКОНЦЯ́ТА, я́т, мн.
Маленькі віконця (у 1 знач.).
До улиці виходило двоє віконцят, котрі ледве трохи глипіли над землею (І. Франко);
Через малі віконцята .. доходило сюди мало світла (А. Чайковський);
Тому й хатинка в нього ось така, тому і долівка земляна, і віконцята маленькі (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me