віконце

ВІКО́НЦЕ, я, с.

1. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2, 6.

Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги (Т. Шевченко);

Попід лісом млин подався у ставочок, Через воду перекинувся місточок. Наші ниви золотіють так, як сонце; Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце (Я. Щоголів);

* Образно. Віки мовчать. Душа б'є на сполох. Порожніх слів намножилась лушпа. І тільки час від часу археолог якесь віконце в правду прокопа (Л. Костенко).

2. Зменш. до вікно́ 1, 2, 4, 6.

Вибравши із замурованого підвального віконця цеглину, люди почули кроки солдатів, постріли і голоси (М. Бажан);

Кисілевський-Таран, простягаючи руку з асигнацією у віконце каси, мало не впав (П. Автомонов);

Я мусив знати, чи збереглася фреска, .. мені необхідно було прошкрябувати невеликі віконця наугад на всій площині стіни (Р. Федорів);

Слід посунути засувку в нижній частині дискети таким чином, щоб утворилося відкрите віконце (з наук.-техн. літ.);

Вказавши на екрані дисплея потрібний вибір, досить двічі постукати по віконцю, і комп'ютер зрозуміє повідомлення (з навч. літ.).