вікування

ВІКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вікува́ти.

Ті, що були раніш за нас, що вели непереможний бій та здобули нев'янучий, нетлінний вінець нагороди, виявляють нам суть, сенс та ціль нашого цьогобічного вікування (з рел.-церк. літ.).