вікунья
ВІКУ́НЬЯ, ї, ж.
Те саме, що віго́нь 1.
На межі вічних снігів, на рівні дев'яти тясяч футів, ще можна зустріти цілі табунці .. безрогих кіз особливої породи, струнких і гордовитих, з тонкою шерстю, – природники називають їх вікунья або вігонь (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
Ловлять вікуній через їхнє смачне м'ясо та цінне хутро. Як домашні тварини вікуньї поводять себе сумирно й довірливо (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me