вілан
ВІЛА́Н, а, ч., іст.
Феодально залежний селянин у Західній Європі в середні віки.
Англійські вілани були однією з найбільш беззахисних з правового погляду категорій населення (з наук.-попул. літ.);
Вілан міг вільно продавати землі, але із збереженням повинності сеньйору (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вілан — Селянин Словник чужослів Павло Штепа