вілаєт

ВІЛАЄ́Т, у, ч., іст.

Основна адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах Близького і Середнього Сходу.

Війна приносить спустошення не тільки переможеним, а й переможцям. Тисячі юнаків складають свої голови на полі бою. По всіх вілаєтах тоді стоїть плач і стогін (В. Малик);

Турецькі документи висвітлюють події у Бітольському вілаєті напередодні й під час повстання (з наук. літ.);

Резиденція губернатора називається вілаєт, звідси й колишній термін на позначення провінції (з наук.-попул. літ.);

Туніс поділяється на 24 вілаєти (з наук.-попул. літ.).