1. Словник української мови у 20 томах

вілеміт

ВІЛЕМІ́Т, у, ч.

Безбарвний, іноді зеленувато-жовтий або червонуватий мінерал класу силікатів, руда цинку.

Вілеміт використовується для виготовлення флуоресціюючих екранів (з наук.-попул. літ.);

Мінерал вілеміт названо за ім'ям короля Нідерландів Вільгельма (Віллема) І (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вілеміт — вілемі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вілеміт — Виллемит — willemite — Willemit — мінерал класу силікатів, ортосилікат острівної будови Zn2[SiO4], безбарвний, іноді зеленувато-жовтого, або червонуватого кольору. Сингонія тригональна. Густина 3,89-4,18. Твердість 5-6. Блиск скляний, жирний. Гірничий енциклопедичний словник
  3. вілеміт — -у, ч. Мінерал класу силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вілеміт — вілемі́т мінерал класу силікатів, безбарвний, іноді зеленувато-жовтого або червонуватого кольору. Руда цинку. Використовують також при виготовленні флуоресціюючих екранів. Від імені голландського короля Віллема І. Словник іншомовних слів Мельничука