вілуїт
ВІЛУЇ́Т, ВІЛЮЇ́Т, у, ч.
Колекційний мінерал, складний силікат кальцію та алюмінію, різновид ідокразу, оливково-зеленого або жовтувато-коричневого кольору, знайдений на річці Вілюй.
Везувіан отримав свою назву за місцем знахідки – в лавах Везувію, його синонім вілуїт також пов'язаний з місцем виявлення – в трапах на Вілюї (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вілуїт — вілуї́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови