1. Словник української мови у 20 томах

вільновідпущениця

ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЦЯ, і, ж., іст.

Жін. до вільновідпу́щеник.

Серед перших християнок було чимало рабинь і вільновідпущениць (з наук.-попул. літ.);

Вочевидь, якщо Акте як вільновідпущениця Сенеки і схиляла Нерона діяти відповідно до порад свого патрона, то робила це досить тонко і ненав'язливо (із журн.);

Заможна вільновідпущениця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільновідпущениця — вільновідпу́щениця іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. вільновідпущениця — -і. Жін. до вільновідпущеник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільновідпущениця — ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до вільновідпу́щеник. Словник української мови в 11 томах