вільність

ВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Те саме, що во́ля 1.

За вільність і за мир повстала друга сила, Хвилини кожної росте й росте вона (М. Рильський);

Йтиметься про плавність ліній, ідеальність пропорцій, про мереживо аркатури, красу вікон, карнизів, про дух отієї величавої вільності, що його вкладено козацькими будівничими в споруду собору (О. Гончар);

Знову вірність – найвища мораль народу, який не знав домостроїв і поважає вільність (Б. Харчук).

2. іст., перев. мн. Права на що-небудь.

[Гільда:] Карать не можна на смерть лиш за те.., Що смілива людина голос свій За вільності громадські підняла! (І. Кочерга);

// Пільги, привілеї.

Правами й вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях (з наук. літ.).

3. Природність рухів, поведінки; невимушеність.

Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський);

Мене вражала вільність і ненапруженість її м'язів у моменти сильного душевного піднесення (з мемуарної літ.).

4. Нестриманість, розв'язність у поводженні; фамільярність.

Сама Тамара Василівна своїм поводженням рішуче окреслила їхні денні стосунки. Жодних натяків. Жодних вільностей. Тільки справи, тільки офіційно! (В. Підмогильний);

Молоді дівчата .. підходили до Черниша і Брянського, невимушено оглядали з ніг до голови їхнє обмундирування і ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках. Йов! Усі приязно сміялись, старі і молоді, не осуджуючи дівчат за їх вільність (О. Гончар).

5. Відступ від загальноприйнятих правил, законів і т. ін.

Це стара Навроцька дозволила дочці таку вже вільність, що дочка на неї аж очі витріщила: “Невже, мов, я оце піду гулять сама без мами з паничем?” – неначе питали її очі в мами (І. Нечуй-Левицький);

Газетна мова має свої традиції і закони .. Мовні вільності тут недоречні (М. Руденко);

Говорячи про окремі сторони мовної творчості Т. Шевченка, І. Франко відзначив, що вільність у поводженні з поетичним розміром посилила музикальність, евфонічність вірша (з наук. літ.).