вільність

Воля, свобода; (рухів) невимушеність; (у стосунках) нестриманість, фамільярність, панібратство; (у переказі) сов. відсебятина, кн. відсебеньки; мн. ВІЛЬНОСТІ іст., права, пільги, привілеї.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вільність — ві́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
вільність — -ності, ж. 1》 рідко. Те саме, що воля 1). 2》 перев. мн. Права на що-небудь. || Пільги, привілеї. 3》 Природність рухів, поведінки; невимушеність. 4》 Нестриманість, розв'язність у поводженні; фамільярність. 5》 Відступ від загальноприйнятих правил, законів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
вільність — ВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що во́ля 1. За вільність і за мир повстала друга сила, Хвилини кожної росте й росте вона (М. Рильський); Йтиметься про плавність ліній, ідеальність пропорцій, про мереживо аркатури, красу вікон, карнизів... Словник української мови у 20 томах
вільність — ПІ́ЛЬГА (звільнення від дотримання загальних правил, виконання якихось обов'язків), ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ спец., ВІ́ЛЬНОСТІ перев. мн., заст., ВІЛЬГО́ТА заст. — Пан Бжевський обіцяє нам різні пільги. Словник синонімів української мови
вільність — Ві́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вільність — ВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. рідко. Те саме, що во́ля 1. За вільність і за мир повстала друга сила, Хвилини кожної росте й росте вона (Рильський, І, 1956, 334). 2. перев. мн. Права на що-небудь. Словник української мови в 11 томах
вільність — Вільність, -ности ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. Словник української мови Грінченка