віна

ВІ́НА, и, ж.

Індійський струнний щипковий інструмент.

З індійських інструментів слід згадати найулюбленішу в Індії щипкову віну, яка пережила тисячоліття і згадується ще у Ведах (з наук.-попул. літ.);

Віна – семиструнний інструмент з округлим корпусом із видовбаного дерева або сушеного гарбуза; у верхній частині довгої шийки має резонатор із гарбуза меншого розміру (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віна — -и, ж. Індійський семиструнний щипковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віна — ві́на → вина Лексикон львівський: поважно і на жарт