вінничани

ВІННИЧА́НИ, а́н, мн. (одн. віннича́нин, а, ч.; віннича́нка, и, ж.).

Мешканці Вінниці та Вінничини.

Побачивши Черниша, боєць зворушився до сліз. Ніде правди діти, він був таки дуже м'який, до сентиментальності ніжний, цей вусатий вінничанин з крутим, тепер порубцьованим підборіддям (О. Гончар);

19-річна вінничанка за перемогу в конкурсі краси була нагороджена швейцарським годинником і туристичною путівкою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінничани — ВІННИЧА́НИ, а́н, мн. (одн. віннича́нин, а, ч.; віннича́нка, и, ж.). Мешканці Вінниці та Вінницької області. Словник української мови в 11 томах