вінничани
ВІННИЧА́НИ, а́н, мн. (одн. віннича́нин, а, ч.; віннича́нка, и, ж.).
Мешканці Вінниці та Вінничини.
Побачивши Черниша, боєць зворушився до сліз. Ніде правди діти, він був таки дуже м'який, до сентиментальності ніжний, цей вусатий вінничанин з крутим, тепер порубцьованим підборіддям (О. Гончар);
19-річна вінничанка за перемогу в конкурсі краси була нагороджена швейцарським годинником і туристичною путівкою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вінничани — ВІННИЧА́НИ, а́н, мн. (одн. віннича́нин, а, ч.; віннича́нка, и, ж.). Мешканці Вінниці та Вінницької області. Словник української мови в 11 томах