віно

ВІ́НО, а, с.

1. іст. Плата за наречену в деяких давньоруських племенах.

У деяких племенах дружину викупали за віно, тобто за плату (з навч. літ.).

2. заст. Посаг.

[Хома:] Скажи, яке ти віно даси за своєю дочкою? (І. Карпенко-Карий);

Марійка вже підростає, треба віно готувати (М. Івченко);

Щоб віддати Кулину за хазяйського сина, батько готував добре віно, – важку скриню і шматок поля (С. Чорнобривець).

3. заст. Подарунок.

– Чолом тобі, княже. – Здоров будь. Що привіз мені єси? – Віно од Великого князя витичівського. – Мій дід прислав мені віно? Пощо ж сам не прийшов? (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віно — Ві́но: — посаг [9;52;53] — придане [1;V,X] — своєрідний викуп, який мав сплатити нареченій молодий, беручи шлюб [51] ві́но: приданное [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. віно — ві́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. віно — Ві́но. Посаг, придане. Один перед другим встидав ся, як не мав у касі складених гроший на віно для дітий (Товариш, 1908, 151); Того часу не подавалось жінкам середньої верстви великої науки. Господарське знання, знання красного шиття, гафтів, краснопись.. Українська літературна мова на Буковині
  4. віно — -а, с. 1》 Плата за наречену в деяких давньоруських племенах. 2》 заст. Посаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. віно — Матеріальне забезпечення унесення дружини маєтками чоловіка Словник застарілих та маловживаних слів
  6. віно — ПО́САГ (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж), ПРИ́ДАНЕ розм., ВІ́НО заст., ВИПРА́ВА заст., ДІВИ́ЗНА заст. Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П. Словник синонімів української мови
  7. віно — ВІ́НО, а, с. 1. Плата за наречену в деяких давньоруських племенах. В інших [племенах] дружину викупали за "віно", тобто за плату (Іст. СРСР, І, 1956, 34). 2. заст. Посаг. [Хома:] Скажи, яке ти віно даси за своєю дочкою? (К. Словник української мови в 11 томах
  8. віно — Віно, -на с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Ном. № 8979. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого». Г. Барв. 517. Словник української мови Грінченка