віолончельний

ВІОЛОНЧЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до віолонче́ль.

Дивися вгору й вір. Дивися й вір. Увіруй в торжество віолончельних звуків серед тиші (В. Стус);

Решту слів було проспівано в цілковитій темряві і глухому віолончельному супроводі – ніби з напівзатопленого приміщення або зіпсованої часом магнітної стрічки (Ю. Андрухович);

Історія віолончельного концерту XX ст. свідчить про популярність цього жанру (з навч. літ.);

* Образно. Лагідний і величавий шум столітніх дубів .. часом покривав всі інші звуки за винятком віолончельного баска невдоволеного пухнатого чмелика (Н. Королева).