віраж

ВІРА́Ж¹, у́, ч.

1. Рух по кривій літака, автомобіля і т. ін.; поворот.

В небі штурмовик Дедалі віражі робив крутіші (Л. Первомайський);

Дядько Іван підхопив сітку .. й рушив до берега, бо інспекторський катер, яким йому їхати, уже наближався назустріч, – з крутим віражем, з вітерцем підлітав до причалу (О. Гончар);

Чорна “Волга”, зробивши крутий віраж, скреготнула гальмами коло Карналя (П. Загребельний);

Іщенко встановлює потрібну швидкість і вводить машину у віраж (з газ.);

* Образно. Савка .. зробив при цьому над картою ще складніший віраж пальцями (О. Довженко);

* У порівн. День другий. Скажений, напружений, розжоханий, як автомобіль на крутому віражі (Ю. Мушкетик).

2. Ділянка дороги, велосипедного треку і т. ін. на повороті, що має нахил до середини кривої напряму руху.

Біля віражів на високих стойках ледве помітно тремтіли в повітрі тонкі планки (В. Собко);

Змагання на треку проводяться на спеціально підготовленій кільцевій доріжці невеликих розмірів із короткими прямими і крутими віражами (з наук.-попул. літ.).

3. перен. Зміна, поворот чого-небудь.

Стосемилітня баба Триндичка, .. про яку дід Салимон казав, що вона “вже почала другий віраж”, що в неї скоро знову різатимуться зуби й що вона ніколи не вмре (В. Нестайко);

Жінки мають вельми розвинуту інтуїцію, яка сповіщає їх про наближення вирішального віражу в їхній долі (із журн.);

Подальші сюжетні віражі перетворюють книгу про мандрівки М. Глінки в справжній пригодницький роман (з газ.).

ВІРА́Ж², у, ч., фот.

Хімічний розчин, яким раніше забарвлювали фотовідбиток.

Для оброблення фотоплівки використовувались проявники, фіксажі, віражі та інші хімікалії (з навч. літ.).