віраж

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (рух по кривій), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ОБЕРТА́С розм., СКРУТ діал.; ВІРА́Ж (літака, автомобіля тощо). Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти (М. Стельмах); Зробивши ще один повільний крутий зворот з гори, танк немов підстрибнув (О. Копиленко); Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили відразу всі шістнадцять кулеметами (Ю. Яновський); І от якийсь легенький пантерячий скік (літака), виверт якийсь ледве помітний (Остап Вишня); Підкинуло (літак). Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння. В ілюмінатор щільно влип Павло (М. Бажан); Забрав (Михайлик) у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози й верби (М. Стельмах); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Лесь Мартович); Від головного входу летіла до дирекції чорна "Волга", зробивши крутий віраж, скреготнула гальмами коло Карналя (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віраж — віра́ж 1 іменник чоловічого роду у фотографії віра́ж 2 іменник чоловічого роду рух по кривій Орфографічний словник української мови
  2. віраж — I -у, ч. 1》 Рух по кривій літака, автомобіля тощо; поворот. 2》 Ділянка дороги, велосипедного треку тощо на повороті, що має нахил до середини кривої напряму руху. II -у, ч., фот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віраж — Зворот, скрут Словник чужослів Павло Штепа
  4. віраж — ВІРА́Ж¹, у́, ч. 1. Рух по кривій літака, автомобіля і т. ін.; поворот. В небі штурмовик Дедалі віражі робив крутіші (Л. Первомайський); Дядько Іван підхопив сітку .. Словник української мови у 20 томах
  5. віраж — віра́ж (франц. virage, від virer – повертатися, змінювати забарвлення) 1. Поворот. 2. Фігура пілотажу. 3. Ділянка шляху на повороті автомобільної дороги, на закругленні велотрека тощо. 4. Розчин для забарвлення фотографічних зображень. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. віраж — ВІРА́Ж¹, у, ч. 1. Рух по кривій літака, автомобіля тощо; поворот. В небі штурмовик Дедалі віражі робив крутіші (Перв., II, 1958, 211); Іщенко встановлює потрібну швидкість і вводить машину у віраж (Рад. Укр., 9.IV 1959, 3); *Образно. Савка.. Словник української мови в 11 томах