вірджинці

ВІРДЖИ́НЦІ, ів, мн. (одн. вірджи́нець, нця, ч.; вірджи́нка, и, ж.).

Мешканці Вірджинії.

Після приєднання Вірджинії до Конфедерації в 1861 р. частина західних вірджинців створила новий штат у 1863 р. (з наук.-попул. літ.);

Рішення вірджинців стало сигналом до загального протесту в колоніях. У результаті об'єднаного руху колоній більшість податкових законів були скасовані (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me