1. Словник української мови у 20 томах

вірнопідданець

ВІРНОПІДДА́НЕЦЬ, нця, ч., рідко.

Те саме, що вірнопі́дданий.

Чого мені? Вірнопідданець, плету життя з повільних діб. Богдан Хмельницький, хуторянець, домодержавець, власник дібр (Л. Костенко);

У своїх “Віршах” Касіян Сакович, виступаючи як вірнопідданець польської корони, закликає козаків зберігати вірність королю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірнопідданець — -нця, ч. Те саме, що вірнопідданий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вірнопідданець — Вірнопідда́нець, -ння; -да́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)