вірнопідданий
ВІРНОПІ́ДДАНИЙ, а, е.
Вірний монархові, режиму.
Ясна річ, що без держави, .. без вірнопідданого населення, сказать, трохи ніби не так уже й весело [королю] (Остап Вишня);
Чалий стає вірнопідданим Речі Посполитої поміщиком (Г. Колісник);
22 липня 1687 року в таборі над невеличкою річкою Коломаком вірнопіддана козацька старшина арештувала гетьмана, передала Голіцину (з наук. літ.);
// у знач. ім. вірнопі́дданий, ного, ч.; вірнопі́ддана, ної, ж. Людина, яка вірно служить монархові, режиму.
Піди поясни цьому вірнопідданому, що не знає, хто в нього король, – та хіба він збагне, цей Гриць! (І. Багряний);
Як справжній вірнопідданий Стефан допомагав зійти на престол одному султанові за іншим, визнаючи зверхність кожного з них і дотримуючись клятви (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- вірнопідданий — вірнопі́дданий дієприкметник рідко вірнопідда́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- вірнопідданий — -а, -е, заст. Вірний монархові. || у знач. ім. вірнопідданий, -ного, ч.; вірнопіддана, -ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірнопідданий — хохл. (верноподданий) вірний (громадянин) (громадянин) вірний, див. льояльний Словник чужослів Павло Штепа
- вірнопідданий — Вірнопідда́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вірнопідданий — ВІРНОПІ́ДДАНИЙ, а, е, заст. Вірний монархові. Ясна річ, що без держави,.. без вірнопідданого населення, сказать, трохи ніби не так уже й весело [королю] (Вишня, І, 1956, 448); // у знач. ім. вірнопі́дданий, ного, ч.; вірнопі́ддана, ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові. Словник української мови в 11 томах