вірнопіддано

ВІРНОПІ́ДДАНО.

Присл. до вірнопі́дданий.

Переляканий отаман подався до німецького коменданта, вірнопіддано доповів йому про пригоду (В. Минко);

Адже потьомкінські обмани були такі приємні, були вони цілком у дусі часу. Так мило було дивитись, як вірнопіддано вітають тебе щасливі натовпи на цих дніпровських вічно бунтарських берегах (О. Гончар).