вірнопідданство

ВІРНОПІ́ДДАНСТВО, а, с.

Властивість і стан за знач. вірнопі́дданський.

Була в нашій літературі традиція специфічного “малоросійського” вірнопідданства, сервілізму, традиція індивідуальних, колективних, поетичних та прозових “адресів” улюбленим монархам (з публіц. літ.);

У той час, коли Гано-Гунтер намагався примирити галлів і вандалів з посадженими на їхні землі бургундами, доки клявсь у вірнопідданстві Валентиніанові Третьому та почуттях дружби готському конунгові Теодорікові, нова королева впивалася трунком величі (І. Білик).