віроломний
ВІРОЛО́МНИЙ, а, е.
Який порушує обіцянку, присягу.
Князь, ясна річ, збагнув його задні наміри і зараз або погодиться посприяти йому, або накаже закувати в кайдани і відішле імператорові як віроломного слугу (Б. Лепкий);
Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив голос на захист себе (П. Тичина);
Виходячи з штабу, він не знав, що, випереджаючи його, по кабелях летять уже на передній край віроломні накази тих, що тільки-но з ним розмовляли (О. Гончар);
// Підступний, зрадницький.
Читаючи, знайдете й згадаєте, що ви присягли на свого меча: “Товариства людей віроломних уникати буду” (Н. Королева);
Істину шукали в словесних запевненнях і віроломних присягах (П. Загребельний);
Клятва в тебе віроломна, Дружба в тебе лицемірна (С. Воскрекасенко);
Був тоді у Плаксія Лютий посіпака, Віроломний, як змія, Капітан Макака (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- віроломний — віроло́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- віроломний — Підступний, зрадливий, невірний, зрадницький, диявольський. Словник синонімів Караванського
- віроломний — -а, -е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віроломний — Зрадницький, зрадливий, див. перфідний Словник чужослів Павло Штепа
- віроломний — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- віроломний — ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити). Словник синонімів української мови
- віроломний — ВІРОЛО́МНИЙ, а, е. Який порушує обіцянку, присягу; підступний, зрадницький. Багато в історії прикладів, коли під час віроломного нападу ворога народ всією своєю масою підносив свій голос на захист себе (Тич. Словник української мови в 11 томах