1. Словник української мови у 20 томах

віроломно

ВІРОЛО́МНО.

Присл. до віроло́мний.

Часом щось схоже на докір ворушилося у серці, навіть здавалося, що чинить [Малуша] віроломно (Б. Лепкий);

– Як бандити, напали, – каже він. – Без попередження, віроломно, безчесно... Богдан, нахмурившись, стоїть біля столу (О. Гончар);

Татарські добичники .. і самі почали вистежувати козаків, щоб, знищивши їхню варту, віроломно налетіти на українські міста й села (з наук.-попул. літ.);

Коли ж Б. Хмельницький кинувся за татарами, щоб вернути їх, хан віроломно затримав його і позбавив можливості керувати боєм (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віроломно — віроло́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віроломно — Присл. до віроломний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віроломно — ВІРОЛО́МНО. Присл. до віроло́мний. — Минуло понад шість тижнів, як німецько-фашистські війська віроломно напали на СРСР (Кучер, Чорноморці, 1956, 87); Коли ж Хмельницький кинувся за татарами, щоб вернути їх... Словник української мови в 11 томах