віроломно

ВІРОЛО́МНО. Присл. до віроло́мний.

— Минуло понад шість тижнів, як німецько-фашистські війська віроломно напали на СРСР (Кучер, Чорноморці, 1956, 87);

Коли ж Хмельницький кинувся за татарами, щоб вернути їх, хан віроломно затримав його самого і позбавив можливості керувати боєм (Іст. СРСР, І, 8, 1957. 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віроломно — віроло́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віроломно — Присл. до віроломний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віроломно — ВІРОЛО́МНО. Присл. до віроло́мний. Часом щось схоже на докір ворушилося у серці, навіть здавалося, що чинить [Малуша] віроломно (Б. Лепкий); – Як бандити, напали, – каже він. – Без попередження, віроломно, безчесно... Словник української мови у 20 томах