віросповідний

ВІРОСПОВІ́ДНИЙ, а, е.

Прикм. до віросповіда́ння.

Ми вживаємо термін “монофізитство” у значенні одного з провідних напрямків християнського богослов'я, що стало віросповідною базою для формування давньосхідних національних церков (з наук. літ.);

Свобода в релігії – міра свободи, яку допускає певна конфесія для своїх прибічників у віросповідній практиці, тлумаченні певних положень кодифікованого віровчення (з наук.-попул. літ.);

Релігії притаманна комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побутових відносинах (з навч. літ.);

Віросповідна орієнтація;

Віросповідний склад населення.