віротерпимий

ВІРОТЕРПИ́МИЙ, а, е.

Який визнає право вільного сповідування будь-якої релігії; терпимий до будь-якої віри.

– Я любив, – закінчив священик, – бабу твою християнку Ольгу, віротерпимого отця твого Святослава (С. Скляренко);

Особливості внутрішнього життя й структури Литовсько-Руської держави – віротерпимий і децентралізований устрій першого періоду її існування, сприйняття її верхами руських звичаїв і традицій допомогли продовжити, хоч і в ускладнених умовах, природну ходу історичного розвитку (з наук. літ.);

Татари Батиєвих часів були, як і більшість поган, віротерпимі й з однаковою повагою ставилися до представників усіх культів (з наук.-попул. літ.).