віршаник
ВІРША́НИК, а, ч., заст.
Поет; віршувальник.
На надвірних віршаників часом находить, .. так нехай же посидять на цепку та віршами ґерґочуть (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ВІРША́НИК, а, ч., заст.
Поет; віршувальник.
На надвірних віршаників часом находить, .. так нехай же посидять на цепку та віршами ґерґочуть (Г. Квітка-Основ'яненко).