вірша
ВІ́РША, і, ж., заст.
Вірш.
Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш (І. Котляревський);
Засилаю до Вас невеличку віршу (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вірша — -і, ж., заст. Вірш. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірша — Ві́рша, -ші, -ші, -шею; ві́рші, ві́ршів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вірша — ВІ́РША, і, ж., заст. Вірш. Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш (Котл., І, 1952, 138); Засилаю до Вас невеличку віршу (Мирний, V, 1955, 414). Словник української мови в 11 томах
- вірша — Вірша, -ші ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Словник української мови Грінченка