віршознавець

ВІРШОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Фахівець із віршознавства.

Поети та віршознавці ХІХ століття гаряче підтримували ідею звукосимволізму (з наук. літ.);

Видатним дослідником строфіки є український віршознавець І. Качуровський (з наук. літ.);

Визначний український віршознавець Галина Сидоренко відзначала, що Володимир Житник уважав зразками для своєї поетичної творчості вірші Максима Рильського (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віршознавець — -вця, ч. Фахівець з віршознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови