віршознавець
ВІРШОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.
Фахівець із віршознавства.
Поети та віршознавці ХІХ століття гаряче підтримували ідею звукосимволізму (з наук. літ.);
Видатним дослідником строфіки є український віршознавець І. Качуровський (з наук. літ.);
Визначний український віршознавець Галина Сидоренко відзначала, що Володимир Житник уважав зразками для своєї поетичної творчості вірші Максима Рильського (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віршознавець — -вця, ч. Фахівець з віршознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови