віршовництво
ВІРШОВНИ́ЦТВО, а, с., заст.
Поезія.
Панувала в нашому віршовництві незгідна з духом української мови силабічна система латинських та польських зразків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me