віршовництво

ВІРШОВНИ́ЦТВО, а, с., заст.

Поезія.

Панувала в нашому віршовництві незгідна з духом української мови силабічна система латинських та польських зразків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me