віршотворення

ВІРШОТВО́РЕННЯ, я, с.

Творення віршів.

Дядько передав батькові коробку “Казбека” на свята. Учора за віршотворенням забув віддати (В. Дрозд);

Увага акцентується на самобутності двох авторів і новаціях, які вони внесли до теорії та практики віршотворення, що не заперечує наявності типологічної подібності в їхніх доробках (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me