віскі
ВІ́СКІ, невідм., с.
Міцний ароматний алкогольний напій, якій виробляють із різних видів зерна з використанням процесів солодіння, перегонки і тривалого витримування у дубових діжках.
Віскі підбадьорило всіх, і по обіді працювали веселіше, сподіваючись, що шеф не забуде їх і тоді, коли вони сядуть вечеряти (М. Білкун);
– Від мене, Магдо, попахує віскі, що в перекладі на мову цукрового буряка називається самогоном (М. Вінграновський);
Віскі було міцним, як вогонь. Борукачі ледь не задихнувся (Ю. Бедзик);
Сергій .. відкоркував ячмінне віскі, цокнув горлечком по зубах і пив нахильці доти, поки в грудях забракло повітря (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віскі — ві́скі іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- віскі — Горілка Словник чужослів Павло Штепа
- віскі — невідм., с. Алкогольний напій, що виробляється перев. в Англії та США перегоном пива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віскі — Суха горілка (бл. 40% міцності) із специфічним смаком і запахом, яка виробляється з сирих зернових дистилятів (гол. чином ячменю, жита) і витримується протягом декількох років у дубових бочках. Універсальний словник-енциклопедія
- віскі — Ві́скі (англ.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віскі — ВІ́СКІ, невідм., с. Спиртний напій, що виробляється переважно в Англії та США. Віскі шукає матрос (Ю. Янов., V, 1959, 27); Віскі він купив зразу, але помідорів у магазині не було (Багмут, Опов., 1959, 90). Словник української мови в 11 томах