вісняк
ВІСНЯ́К, а́, ч., діал.
Струг.
З ними [ґонтарями], з сокирою та вісняком на плечах, він перемандрував усі гори від Сянока аж до Микуличина (І. Франко);
Олексій хотів зараз роздягтися і взятись за вісняк, але Серпанка не дав йому (А. Чайковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вісняк — Вісняк: — інструмент для стругання дерева [III] — ніж із двома поперечними ручками на кінцях для тесання у грубому вигляді [51] — струч [має бути "струг"][18] — Вісняк пояснений надто широко, як «інструмент для стругання дерева» (496). Словник з творів Івана Франка
- вісняк — вісня́к іменник чоловічого роду струг діал. Орфографічний словник української мови
- вісняк — -а, ч., діал. Струг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вісняк — ВІСНЯ́К, а, ч., діал. Струг. З ними [гонтарями], з сокирою та вісняком на плечах, він перемандрував усі гори від Сянока аж до Микуличина (Фр., ІІІ, 1950, 48). Словник української мови в 11 томах
- вісняк — Вісняк, -ка м. = вісник. Вх. Зн. 8. Желех. Словник української мови Грінченка