вісонний

ВІСО́ННИЙ, а, е, іст.

Прикм. до вісо́н.

Мордехай вийшов від царя в царському одязі, а на ньому велика золота корона та вісонний та пурпуровий звій (із журн.);

* Образно. Праведності Христової торкнутись, яка є білий чистий вісонний одяг (з рел.-церк. літ.).