1. Словник української мови у 20 томах

віспинка

ВІСПИ́НКА, и, ж.

Зменш. до віспи́на.

Яремко не брав участі у цій розмові. Знову згадався йому .. старший брат Мусій – здоровий, з кучмою на голові, з віспинками на обличчі (С. Тельнюк);

За час облоги Кза зовсім схуд, споганів. Чорні віспинки робили його обличчя схожим на старе потемніле решето (В. Малик);

* Образно. Вгору підіймається дорога; в утоптаних пилом слідах де-не-де темніє віспинка: чи то дощова краплина, чи то розплющена ногами сльоза (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віспинка — віспи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віспинка — -и, ж. Зменш. до віспина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віспинка — ВІСПИ́НКА, и, ж. Зменш. до віспи́на. Навколо його носа лукаво ворушаться неглибокі віспинки (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 219). Словник української мови в 11 томах