1. Словник української мови у 20 томах

віспина

ВІСПИ́НА, и, ж.

Окремий гнійник віспи або шрам від нього на тілі.

Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця, на щоках поширшали сірі, наче осині соти, віспини (М. Стельмах);

Вакцинація вважається успішною, коли на місці щеплення розвивається хоча б одна віспина (з газ.);

* Образно. Самі варвари прозиватимуть його варварином і диким азійцем, дзьобатимуть його пам'ять віспиною заздрощів, не знаючи того, що лише великий народ у добу небаченого зрушення міг породити сей великий розум і сю велику волю (І. Білик);

* У порівн. Кашалот був, мабуть, старим, досвідченим бійцем, його чорна, шовковисто-лискуча шкіра була усіяна, немов величезними віспинами, круглими, величиною від п'ятака і до чайного блюдця поглибленнями (Б. Левін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віспина — віспи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віспина — -и, ж. Окремий гнійник віспи або шрам від нього на тілі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віспина — ВІСПИ́НА, и, ж. Окремий гнійник віспи або шрам від нього на тілі. Вакцинація вважається успішною, коли на місці щеплення розвивається хоча б одна віспина (Веч. Київ, 29. Словник української мови в 11 томах