віспуватий
ВІСПУВА́ТИЙ, а, е.
Покритий шрамами від віспи; рябий.
Се був високий, рудий чоловік з віспуватим лицем (І. Франко);
Його віспуваті щоки схожі на сірий шлях, прибитий краплинами дощу (М. Стельмах);
У Гречаного віспувате обличчя – ніби соняшник, з якого меткі горобці позбивали насіння (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віспуватий — віспува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- віспуватий — -а, -е. Покритий шрамами од віспи; рябий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віспуватий — див. віспований Словник чужослів Павло Штепа
- віспуватий — ВІСПУВА́ТИЙ (з шрамами, ямками на шкірі після віспи), ПОВІСПО́ВАНИЙ, РЯБИ́Й, ПОДЗЬО́БАНИЙ ВІ́СПОЮ (ПОДЗЮ́БАНИЙ ВІ́СПОЮ), ТАРАНКУВА́ТИЙ розм., ДЗЮБА́ТИЙ розм. У Гречаного віспувате обличчя — ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння (Є. Словник синонімів української мови
- віспуватий — ВІСПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий шрамами від віспи; рябий. Се був високий, рудий чоловік з віспуватим лицем (Фр., VIII, 1952, 411); Його віспуваті щоки схожі на сірий шлях, прибитий краплинами дощу (Стельмах, Хліб.., 1959, 118). Словник української мови в 11 томах