вісцеральний
ВІСЦЕРА́ЛЬНИЙ, а, е, біол.
Належний до внутрішніх органів людини або тварин; нутряний, внутрішній.
Дослідження в галузі фізіології мозкових систем, фізіології та патофізіології вісцеральних систем організму і за рівнем, і за забезпеченістю науковими кадрами відстають від досліджень у галузі молекулярної фізіології (з наук. літ.);
Вісцеральний аналізатор – одна із сенсорних систем головного мозку (з навч. літ.);
Вісцеральна мускулатура.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вісцеральний — вісцера́льний прикметник анат. Орфографічний словник української мови
- вісцеральний — -а, -е. Нутрощевий; належний до внутрішніх органів людини або тварин; прилеглий або повернутий до нутрощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вісцеральний — Усерединний Словник чужослів Павло Штепа
- вісцеральний — вісцера́льний (від лат. viscera – нутрощі) нутрощевий; належний до внутрішніх органів людини або тварин; прилеглий або повернутий до нутрощів. Словник іншомовних слів Мельничука