вісцеральний

ВІСЦЕРА́ЛЬНИЙ, а, е, біол.

Належний до внутрішніх органів людини або тварин; нутряний, внутрішній.

Дослідження в галузі фізіології мозкових систем, фізіології та патофізіології вісцеральних систем організму і за рівнем, і за забезпеченістю науковими кадрами відстають від досліджень у галузі молекулярної фізіології (з наук. літ.);

Вісцеральний аналізатор – одна із сенсорних систем головного мозку (з навч. літ.);

Вісцеральна мускулатура.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісцеральний — вісцера́льний прикметник анат. Орфографічний словник української мови
  2. вісцеральний — -а, -е. Нутрощевий; належний до внутрішніх органів людини або тварин; прилеглий або повернутий до нутрощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вісцеральний — Усерединний Словник чужослів Павло Штепа
  4. вісцеральний — вісцера́льний (від лат. viscera – нутрощі) нутрощевий; належний до внутрішніх органів людини або тварин; прилеглий або повернутий до нутрощів. Словник іншомовних слів Мельничука