вісцерит

ВІСЦЕРИ́Т, у, ч., вет., мед.

Загальна назва запалення внутрішніх органів.

У більшості хворих на ревматичний артрит виявляється кардит, вісцерит, шкірна еритема (з наук. літ.);

Вагоме місце серед вісцеритів, що впливають на клінічну картину системного червоного вовчака та системної склеродермії, посідає кардіоваскулярна патологія (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісцерит — -у, ч. Запалення внутрішніх органів. Великий тлумачний словник сучасної мови