вісцероптоз

ВІСЦЕРОПТО́З, у, ч., вет., мед.

Опущення внутрішніх органів – шлунка, кишковика, печінки і т ін.

Що стосується порушень у системі печінка – жовчний міхур – підшлункова залоза, то, як правило, хронічний бронхіт супроводжується вісцероптозом, що призводить до застійних явищ (з наук. літ.);

Вісцероптоз як наслідок швидкого схуднення має загальний характер і супроводжується явищами астенії (з наук.-попул. літ.).