вісцеротонік

ВІСЦЕРОТО́НІК, а, ч.

Людина, для психічного типу якої визначальними є функції органів травлення.

У 40-ві роки XX ст. В. Шелдон визначив якості темпераменту залежно від переважання функцій певних органів тіла: вісцеротоніки, соматотоніки, церебротоніки, змішаний тип (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me