вісцеротонік
ВІСЦЕРОТО́НІК, а, ч.
Людина, для психічного типу якої визначальними є функції органів травлення.
У 40-ві роки XX ст. В. Шелдон визначив якості темпераменту залежно від переважання функцій певних органів тіла: вісцеротоніки, соматотоніки, церебротоніки, змішаний тип (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me