вітиха

ВІТИ́ХА, и, ж., діал.

Війтиха.

– Але вітиха – добра жінка. Винесли ми [мені] хліб на дорогу, аби віт не видів (В. Стефаник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me